- джгутик
- —————————————————————————————джгу́тикіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
джгутик — а, ч. 1) Зменш. до джгут 1), 2). 2) зоол. Ниткоподібні органи руху у вигляді виростків на тілі найпростіших – бактерій, зооспор, клітин ендодерми, губок та інших організмів … Український тлумачний словник
джгутиконосці — ів, мн. Група одноклітинних організмів, які характеризуються наявністю джгутиків (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
синьо-зелений — а, е: •• Синьо зеле/ні во/дорості відділ водоростей; характеризуються специфічним комплексом асиміляційних пігментів та повною відсутністю джгутиків і вієчок … Український тлумачний словник